2012.10.01

 Дуже рада нашому віртуальному знайомству. Іванна. Прес-служба фесту РЕСПУБЛІКА, котрий побачить Вас, хлопці, (і ви його всі гуртом) у вересні цього року у Кам*янці-Подільському.

- Як літо – спекотним у плані фестивалів виявилося? Як враження? Адже це ваше перше літо як Козак Систем (так і хочеться сказати КОЗАКІВ, видно, для себе я вже вас охрестила :) )))). 

 Іван: Літо виявилось жарким на події: незважаючи на зміни ми були запрошені майже на всі фестивалі, які відбувалися цього літа в якості хедлайнерів  - і це приємно відмітити. А ще за це літо ми плануємо випустити 4 кліпи. 2 вже готові, один на пісню «Шабля», другий на пісню «Така спокуслива». Кліп на пісню «Залишенець – чорний ворон» (яка увійде до нового альбому) теж вже відзнятий. І ось на фестивалі «Підкамінь» відбулися зйомки останнього кліпу «Гей, Іване». Між цими подіями були ще концерти у Польщі та Чехії. В кінці літа плануємо завершити запис альбому і десь на кінець вересня зробити його презентацію, а ве з 1го листопада поїхати у всеукраїнський тур в підтримку альбому.

- Вас у гурті шестеро, але, ви ж знаєте,  Бібісі молодіжне і все таке... І от стало відомо , що  на кількох фестивалях на сцені під час вашого виступу з’являлась одна чудова блондинка, по сумісництву й ведуча обох фестів. Новий член команди чи як?:))))

Іван: Ця «блондинка» – наш товариш, друг і «сестра» Вікторія Жуківська, незмінна ведуча авторської програми на “СІД FM” у Луцьку, одна з ідейних організаторів та ведуча концерту на фестивалі «Бандерштат». На сцені вона з’явилась випадково,  просто попала «під гарячу руку», а так як у цій пісні співається про дівчину, порядність якої така спокуслива, то Вікторія ідеально співпала з таким образом

 - І на Республіці те ж так буде? Вона ж ведуча! )))) 

Іван: Так, на «Республіці» Віка теж ведучою буде, тож чому й ні? J

- Під вашу музику встояти ну просто неможливо! І вистачає є вам того гарту! Чим/ким заряджаєтесь?:)

Іван: Сцена – це серйозний збудник! На сцені не можна стояти просто так, вважай, що підлога у неї розпеченаJ. Це місце,  де здійснюються всі твої мрії, де реалізуються всі твої бажання, це місце,  де ти постаєш в тій сутності, яка є реальною, бо сцена не терпить фальші.

 А колись раніше була мрія заграти саме на якомусь конкретному фесті? На Вудстоці 70-х, наприклад?:)

 Іван: Мрій було багато. Одна з них, щоб, нарешті, вперше в історії України українська рок-команда поїхала в світове турне, на зразок R.H.C.P чи Muse.

- Добре, якщо я вже так загнула в плані мрій юнацьких. Хто хотів бути космонавтом у дитинстві? Думали, що так гарно полетите на крилах музики чи мали колись якесь інше бачення свого майбутнього?

Іван: Звичайно хотіли, всі діти однакові J –  у хлопчиків машинки, пістолети, футбол, у дівчаток ляльки «доньки-матері», косметика…

 - Глянеш на вас на сцені – око милується,  душа радіє (ноги, ясно, ходором ходять по землі). А в житті поза сценою ви товаришуєте між собою чи підтримуєте просто “ділові” стосунки? 

Іван: В житті ми як брати, і ніколи до своєї справи не відносилися як до бізнесу, тому, мабуть, існуємо вже 15 років як команда однодумців, яким цікаво разом не тільки на сцені. По-своєму ми наївні романтики, які сповідують такі цінності як: чесність, справедливість, безкорисність, альтруїзм, слово честі, правдивість, вірять в перемогу світла над темрявою.

- Можливо, пригадаєте, яке із закордонних міст вас найбільше вразило саме візуально? (тут справа не в патріотизмі, а у враженні :)

Іван: Ми щиро вражені тим, що нарешті у нас в Україні відбудеться акція-фестиваль в підтримку ідеї стріт-арту. Років 10 тому ми були зачаровані кількістю графіті та цікавих скульптурних рішень в таких містах, як Берлін, Барселона, Амстердам. Наскільки приємно бачити в парках і алеях міста не пам’ятники вождям, а цікаві скульптури молодих та талановитих митців, які БЕЗКОШТОВНО віддали свої роботи місти і цим зробили один одному взаємну послугу.

А щодо графіті, то це взагалі не обговорюється – моя б воля – я б всі паркани та бетонні конструкції дозволив замальовувати, скільки можна спостерігати ці жахливі «совкові» наслідки. Тому я двома руками ЗА втілення ідеї стріт-арту в життя.

-  Бували у Кам’янці раніше?

Іван: З Кам’янцем нас багато що об’єднує: завдяки дружбі з Олегом Демчуком та Андрієм Радником, в Кам’янці ми відзняли один з перших своїх кліпів, неодноразово грали на фестивалі «Terra Heroica», та й взагалі, любимо це місто. Так що до зустрічі на фестивалі!

Розмовляла Іванна Мартинів